Казка про Містера Язичка

●  Є  в  нас  один  помічник,  маленький,  але  дуже-дуже  потрібний.  Живе  він  у затишному i теплому будиночку. У цьому будиночку є  підлога,  стеля,  стіни
i  навіть  міцний  парканчик.  Вікон  у  будиночку  немає,  але  є  великі  двері. Коли  вони  відкриваються,  то  розсувається  парканчик, i відразу  видно i весь  будиночок, i того, хто в ньому живе.
     Коли  діти  здогадаються,  що  йдеться  про  язичок,  пропуную  їм  трохи погратисяi  зробити артикуляційну розминку: кілька разів широко відкрийте i  щільно  закрийте«двері  до  будиночка» (рот);  прошу  провести  кінчиком
язика по«парканчику-  верхньомуi  нижньому» (зубах) i  доторкнутися  до
«підлоги,   стелі  i   стін  будиночка»   (нижнього  та  верхнього  піднебіння,
внутрішнього боку щік).
Після гри-розминки продовжую розповідати казку.
-   Звати  цього  симпатичного  помічника  —   Язичок.  Англійською  ми
називатимемо  його Mr  Tongue.  Tongue,  тому  що  англійською  це  означає язичок,  a  Mister  —  тому  що  вcі  англійці  люди  дуже  ввічливі i  до  всіх чоловіків звертаються Mister. От у нас i вийшло Mr Tongue.  Із  нашим Mr Tongue  весь  час  відбуваються  цікаві  історії. Одну з них я вам зараз розповім.

• Одного  разу Mr Tongue  вирішив  вимити  дзеркало.  Він  узяв маленьку ганчірочку  i   почав  дмухати  на  дзеркало  i протирати  його.  Mr  Tongue дуже старався. Він легенько дмухав— [h] [h-h-h] — i витирав ганчірочкою.
  

Прошу  дітей  допомогти  Язичку  i   показати,   як  він  дмухав  i   витирав
дзеркало.  Стежу,  щоб  звук [h]  вимовлявся  на  видиху  легко i  протяжно:
[h-h-h].  Нагадую  дітям,  що  вони вже чули цей звук у слові Hello. Прошу  їх  вимовити  слово Hello.   Відпрацьовую  його  вимову,  запропонувавши  дітям повторювати за мною.

• Одного  разу  вночі  розігралася  негода.  Дув  сильний північний  вітер: [u-u-u]. Mr Tongue  прокинувся  від  того,  що  сильно  грюкали  вхідні  двері:  [w-w-w]. Він щільно закрив дверіi намагався заснути.  Пішов сильний дощ, i його краплі застукали по вікну: [b-b-b],  [р-р-р]. Mr Tongue слухав, як стукали краплі, i непомітно заснув.
  

• Сьогодні  в Mr  Tongue  День  народження!  З  самого  ранку  він  дуже радий: [ei-ei-ei]  і  кличе  своїх  друзів.  Поки  гості  не прийшли, Mr Tongue надуває  кульки:  [s-s-s].   Ось  задзвонив  дзвіночок:   [ŋ-ŋ-ŋ].   Хто  ж  це?  Вгадайте- [r-r-r], [u-u-u], [g-g-g]. Друзі принесли багато дарунків, Mr Tongue дуже радий!
  

• Сьогодні  вранці  Язичок  прокинувся,  потягнувся  і  відкрив  штори  на вікнах:  [w-w-w].  Погода  була  гарна,  і  він  вигукнув:  [о-о-о],  а  потім підстрибнув до самої стелі: [t-t-t], [wоt], [wоt-wоt]. What is your name?
  

•  Язичок  вранці  вирішив  навести  у  себе  в  будиночку  лад,  узяв  віника  і почав  підмітати.  Ось  так: [w-w-w].  Потім  почав вибивати пил з дивана: [t-t-t].  Злякавшись шуму, з-під дивана виліз їжак і сердито забуркав: [g-g-g]. Собака почув їжачка та грізно загарчав: [r-r-r]. Язичок  усе  прибрав  та  полічив,  хто  у  нього  в  домі  живе,  й  числа назвав: one, two, three. 
• Вранці Mr. Tongue  прокинувся,  позіхнув: [о-о-о], потягнувся: [а-а-а]. Потім  він  попідмітав  підлогу:   [w-w-w],  попротирав  дзеркала:   [h-h-h], втомився: [u-u-u]  і  вирішив попоїсти: [m-m-m].
• Одного  разу  вранці  у Mr. Tongue  був  чудовий  настрій.  Надворі світило сонечко, співали пташки: [vi-vi-vi]. Язичок  вирішив  зробити  зарядку. Спочатку  він  підстрибнув  легенько:  [t-t-t],  потім  трохи  сильніше:  [d-d-d].  Далі  він  виглянув  у  двір  і  уважно  оглянув  зовні  вхідні  двері  (язик рухається  по зовнішній  лінії  губ).  Ще  раз  послухав,  як  співають  пташки, і побіг купатися.
• Сьогодні  наш  друг Mr. Tongue  запрошує  нас  прогулятися  з  ним  по  лісу (вчитель  включає  касету  із  записом  шумів  лісу).  Отже,  ми  з  вами  в  лісі. Під  ногами  у  нас  шарудить  листя  і  гілки,  голки  і  шишки: [∫-∫-∫].  І  раптом на нас нападають комарі і дзижчать: [z-z-z]. А ми їх відганяємо ось так: діти плескають в долоні. Комарі злякалися і відлетіли, а ми далі йдемо по лісу: [∫-∫-∫].  Раптом  на  нас  нападають бджоли  і  дзижчать: [р-р-р].  Ми намагаємося не  робити  різких  рухів,  і  бджоли  відлітають,  а  ми  з  вами  виходимо  на красиву  галявину,  на  ній  багато  різноколірних  метеликів  і  ми  говоримо:  [wau-w-wau].  Ми  лягаємо  на  травичку  і відпочиваємо: [о:-о:-о:].

• Вранці Mr. Tongue  прокинувся( діти  труть  очі, «пробуджуючись»), встав,  відкрив  шторки  на  вікні  [w-w-w-w].  Погода  стояла  хороша,  і  він вигукнув [а:],  [о:].  Mr.  Tongue  вирішив  прибрати  в  квартирі.  Він  вибив килими [p]-[b].  Трохи  пропилососив [t]-[d],  протер  дзеркало [h]-[h].  Mr. Tongue  поснідав  і  вирішив  попити  чаю,  але  він  був  дуже  гарячим,  і Mr. Tongue  подув[f]-[v].  Після  сніданку Mr. Tongue відправився  погуляти.  У дворі  він  побачив  пташку  з  пташенятами.  Вона  звала  їх: [vi]-[vi]-[vi].  Під деревом  сиділа  мама-свиня  з  поросятами  і  звала  їх: [wi]-[wi]-[wi].  Назустріч йому  вибіг  злий  собака  і  загарчав:  [r]-[r]-[r].  Mr.  Tongue  сказав  у  відповідь: [br], топнув ногою, і собака втік. Але раптом підповзла змія і зашипіла: [∫-∫-∫].  Зуб  у  змії  зламався,  і  вона  зашипіла: [θ-θ-θ]. Mr. Tongue  посміхнувся  і  пішов додому, де його чекали справи.

• Одного разу Mr. Tongue сидів за столом і обідав: [m-m-m]. Аж  раптом  у вікно  влетіла  бджола  і  почала  літати  над Mr.Tongue і  дзижчати  йому  на вухо: [z-z-z]. Mr. Tongue  дмухнув  на  неї,  щоб  вона  відлетіла: [h-h-h].  Проте це  не  допомогло:  бджола  продовжувала  літати  над  столом  і заважала Mr. Tongue їсти.  І  тут  йому  на  допомогу  прийшовa dog.  Він  загарчав  на бджолу: [r-r-r]. Бджола злякалася і вилетіла у вікно.
  

• Одного  разу  Mr.   Tongue   вирішив  піти  до  лісу  на прогулянку. Погода  була  чудова,  світило  яскраве  сонечко,  і Mr.  Tongue   сказав:  [о-о-о]  Дув  легенький  вітерець,  і  дерева  ледь помітно колихалися: [h-h-h].  Раптом  мимо  пролетів  джміль  і  продзижчав:   [р-р-р].  Mr.  Tongue привітався з ним і пішов далі. Але  тут  прямо  перед  собою  він  побачив  змію,  яка загрозливо  прошипіла:  [∫-∫-∫]. Mr. Tongue злякався і шмигнув у кущі.  Все стихло, лише чутно було, як стукає дятел по дереву: [d-d-d]. Mr. Tongue полегшено зітхнув: [u-u-u].
  

• Одного  разу Mr Tongue  пішов  на  прогулянку  до  лісу.  По  дорозі  він зустрів двох їжачків, які щось шукали в траві. Один їжачок фиркав так: [f-f-f],  а інший: [v-v-v].  Високо  на  дереві  сидів  птах i кричав: [ts-ts-ts]. Mr Tongue  задивився  на  птахаi  ледь  не  наступив  на  змію.  Змія  скривджено  зашипіла: [s-s-s],  але  тут  у  неї  випав передній зуб, i вийшло: [θ-θ-θ]. Змія зніяковіла i поповзла, a Mr Tongue пішов далі.
  

• Одного  разу  вранці  Mr  Tongue   прокинувся,   потягнувся (потягнути язик),  уважно оглянув  парканчик (провести язиком уздовж верхніх і нижніх зубів)  і  вирушив  на  вранішню  прогулянку.  Перше,  що  він  побачив,  була велика  і  поважна  трубка.  Вона  пихкала  і  говорила: [р] - [р-р-р],  і  щоразу з  неї  вилітала  хмара  диму (Зверніть  увагу  дітей  на  те,  що  англійськийзвук  [р]  вимовляється  з  придихом.   Попросіть  їх  показати,   як  трубка випускає  дим:  [р-р-р-р-р].).  Mr  Tongue  трохи  постояв  біля  трубки  і  пішов далі.
  

• Відправився  кіт  на  риболовлю,  а  озеро,  де  він  ловив  рибу,  було  не просте,  а  чарівне.  У  ньому  замість  рибок  плавали  звуки.  Закинув  він  вудку, чекає.  Раптом  клюнуло.  Смикнув  кіт  за  вудку  й  витяг  щось  незрозуміле. [e:]   -   зачудувався  він.   Як  же  зачудувався  кіт?  Розглянув  він  це  щось незрозуміле  й  уразився: [R:].  Як  же  він  уразився?  Потім  погрозив: [a:].  Як  погрозив рибалка? Поїхав він на дачу. Колеса стукають: [d, t, p].
  

Казка про першокласницю.
     У  одному  місті  жила  сім’я  у якій народилася  дівчинка.  Її назвали Wh [w].  У
3  роки  її відвели  у  садочок,  де  їй  дуже
сподобалося  і  вона  сказалаow [əυ].  У 6
років її повели у перший  клас,  коли  батьки
вели її  до  школи  на 1-й  дзвінок  на небі
зійшло  ласкаве  сонечко, побачивши  його
Wh [w] промовила: «ey [ei]  сонечко  я вже
йду до школи».
     Прийшовши  на  перший  дзвінок дівчинка  побачила  багато  діток  і  злякалася
oy [oi],  адже  їх  так  багато  і  вона  нікого  з  них  не  знає.  Але  раптом  підійшла вчителька, яка промовила: «Не бійся, я  тебе  із  всіма  познайомлю». Wh [w] зраділа  і  сказала [α:]. Дічинка  почула  як  пролунав1-й  дзвінокth [р]  в цей  час вчителька промовила: «Ви вже стали першокласниками». Коли вчителька  завела  першокласників  у  світлий  клас  Wh  [w]  з захопленням  промовила: «[waw]  яка  краса». Із  цього  дня  дівчинка пообіцяла вчитися у цьому затишному класі на відмінно.

Казка про книгу.
     У  селі  далеко  за  горами  жила
сім’я.   Яка  складалася  із  батька,
матері  та  їх  сина,  маленького
хлопчика,  на  ім’я [h].  І  ось  одного дня,  коли  хлопчику [h]  виповнилося
6  років  він  прийшов  до  школи,   у перший клас.
     Коли  він  прийшов  у  клас разом  із  своїми,  тепер  уже, однокласниками,  вчителька  посадила  його  за першу  парту  і почала  роздавати  підручники.  Хлопчику [h]  дістався  один підручник,   який  був  дуже  пошарпаний,  замащений  і  він  сказав [oi]   яка некрасива  книга  та  відсунув  її  у  бік,  але  раптом  книга  жалібно  сказала: «Мені  боляче». «[oi]  я  не  хотів,  я  не  знав,  що  ти  розмовляєш». «А  що  якби  я не  розмовляла  ти  б  і  не  вибачився,  всі  ви  такі [u]»  -  сказала  книжка.  «Що
означає  всі?» -  промовив  хлопчик- «Я  не  такий».  Він  акуратно  взяв  у  руки книжку,  поклав  її  у  портфелик  і  поніс  додому.  Коли [h]  приніс  книгу додому  почав  її  склеювати,  але  їй  було  дуже  боляче  і  вона  промовила [s]. «[oi] вибач, я буду клеїти дуже обережно» -  сказав хлопчик.
     Коли  книга  вже  була  заклеєна  хлопчик  поглянув  на  неї  і  сказав:   «Зовсім  як  новенька.»  «Дякую!»  -  промовила  книга,  -  «Я  буду  тобі  вірно
служити і всьому навчати.»
     З  того  часу  хлопчик  ніколи  не  шкодив  книги, а  навпаки  він  їх  оберігав,  а  книги  в  свою  чергу навчали хлопчика усьому.

Казка«Про хлопчика Вая».
У  селі  далеко  за  горами  жила сім’я,  яка складалася  із  батька,   матері  та  їх  сина,  маленького  хлопчика,  на  ім’я [wai].  І  ось  одного дня [wai] вирішив піти у ліс по гриби.  І тільки він зайшов  у  густий-густий  ліс  як  дерева  над  ним зашуміли, загули [∫]. Підійшовши до великої галявини хлопчик [wai] побачив оленя,  який  спокійно  скубав  зелену  травичку.  Але  олень  почувши шурхіт  швидко  утік  у  ліс.   [wai]   вже  хотів  іти  далі,   коли  помітив пеньочок,   біля  якого  ріс  великий  гриб.  Хлопчик  підійшов  до  гриба зірвав  його,  коли  чує [f], [wai]  заглянувши  за  пеньочок  побачив  їжачка, який  також  збирав  грибочки  на  зиму,  а  той  у  свою  чергу  сказав [f],  згорнувся  у  клубок  і  покотився.  Піднявши  голову  хлопчик  помітив руденьку  красуню  білочку,  яка  перестрибувала  з  гілки  на  гілку  на  одному  із дерев.  В  цей  час  із  лісу  почулося  грізне [u] – «Це  ведмідь» -  злякано сказав  хлопчик.  [wai]  закричав [^]  і  чимдуж  побіг  додому.  Вдома  він помітив,  що  у  нього  в  кошику  лише1  грибочок.  Хлопчик більше ніколи не ходив сам у ліс.