Казка про модальне дієслово«can».
«У  просторій  шафі  жили  гноми:  Тім  і  Там. Вони  не  вміли  нічого  робити,  але  у  них  була чарівна скринька.  Коли  гноми  розкривали  її, будь яке їх бажання виконувалося.
Але  гномам  захотілося  навчитися  робити все  самим,  як  робили  це  люди,  які  жили  у  квартирі.  Люди  могли  і  танцювати (dance), і малювати (draw), і бігати (run).
     Кожну  ніч  Тім  і  Там  вчилися  робити  щось  нове,  а  на  світанку  забиралися у  свою  шафу  і  наперебій  розказували  один  одному: «Я  вмію  танцювати»  («І can dance!»),«Я  вмію  малювати»  («І can draw!»), «Я  вмію  стрибати  на  одній нозі!  («І  сап hор!»).  От  тепер  щовечора  гноми  засинали  щасливими,  адже  це дійсно  щастя,  коли  ти  сам  вмієш  (сап)  все  робити  і  тобі  не  потрібна  чарівна скринька.

Казка про Артикль
     В  одній  країні,  яка  зветься  Граматика Англійської  мови,  жив  собі  Артикль A.  Він завжди  знаходився  разом  з  іменниками  в однині:  a  pen,  a  book,  a  lamp.  Артикль A  мав рідну  сестру-близнюка—  Артикля An.  Цей артикль  був  пажем  у  іменників,  які  починалися з  голосного  звука:  an  apple,  an  elephant.   Брати не  розлучалися  зі  своїми  панами  та  служили іменникам,  коли  потрібно  було  назвати  будь-який  один  предмет:  (одна)  кімната—a  room, (будь-який)  олівець—a  pencil.   А  іменники  у  множині  не  дружили  з артиклями A та An.
     Вони  вважали,  що  їм  потрібен  поважніший  слуга.   І  вирішили  ці іменники  знайти  собі  такий  артикль,  який  підкреслював  би  їхню неповторність.  Такий  слуга  швидко  знайшовся.  Це  був  всемогутній  Артикль The.  Він  міг  і  служити  іменникам  у  множині (the children),  і  називати,  виділяти предмет із ряду інших предметів, наприклад:
This is a doll. Це (будь-яка, одна, яка-небудь) лялька.
The doll is nice. (Ця, саме ця) лялька красива.
Зраділи іменники, що знайшли собі такого чудового слугу, присутність якого підкреслювала їхню виключність.

Пригоди в Країні множини.
     Жила-була  на  світі  маленька пухнаста кішечка Cat.  Вона  була  дуже гарна,  але  їй  завжди  було  сумно,  бо  вона була  одна.  Але  ж  їй  так  хотілося  з ким-небудь  подружитися.  І  пішла кішечка  по  світу  блукати,  шукати  друзів.
     Забрела вона в чарівне царство множини. Головний  Чарівник  знав  про  горе Cat  і  вирішив  їй  допомогти: «Ось  тобі чарівна цукерочка, коли ти її з'їси, твоєї бажання збудеться». І він дав Cat ось таку  цукерку- s.  Кішечка Cat  з'їла  її,  і  раптом,  звідки  не  візьмися,  з'явилося багато-багато  таких  самих  маленьких  кішечок.  Cat  радісно  кричала:  «Ура!
Була тільки я- одна Cat, а стало багато Cats.
Cat+s=Cats – раділа кішка.
Але чи всім Головний Чарівник давав цукерку-s?
Ні,  тим,  у  кого  ім'я  закінчувалося  на  буквочку:  -s,  -ss,  -sh,  -ch,  -tch,-  x  .
Чарівник давав цукерку іншу: -es.
Bus+es=Buses
Fox+ex=Foxes

Граматична казка «Present Simple».

DO жило саме у лісі, друзів мало на узліссі.
DO дружило з I та You, We та They– прийшли в сім’ю.

Та знайшовся братик в DO,
DOES покликали в сім’ю, де жили  і He, і She, It– лежало на печі.
DOES із  DO дружить  не хотіло і собі окремо жило.

DO та DOES усе питають на початок виступають:
-  Do you like? or  Do you have?
- Yes, I do. -Відповідають
-  Does he swim?
- Yes, he does.- Говорять їм, зацікавленим таким.
Та й перечить всім й завжди слову  not  допомагали, DO та DOES перед ним вставали, don’t та doesn’t  всім казали.

Казка про Королівство Present Continuous
Ну  що  ж  настав  час відправлятися  до  іншого королівства Present  Continuous,  тут всі  говорять  про  те  що  відбувається зараз ,в  даний  момент .  Тільки  хочу попередити  вас :  це  Королівство —  Королівство  Драконів.   Тут  живе великий  Королівський Дракон (правитель Королівства на ім`я NOW) та маленькі одноголові  Дракончики,  вони  пересуваються  по  суші  так стрімко,  як  і  літають  по  небу.  Та  бояться їх  не  варто.  Вогонь  з  пащі  вони  не випускають  спалити  заживо  нікого  не можуть.  Вони  —   добрі  і  допомогають граматикятам.   А  граматикята-дієслова використовують  їх  як  власний  транспорт  і їздять і літають на них.
     Давайте  поподивимось  на Дракончиків  ближе!  Ось  летить  один.  Це
Королівский  трьохголовий  Дракон.   Всі три  голови  у  нього  різні,  не  схожі  одна на  одну.   Одна  голова  am,  друга  is,  а третя голова are.
     Був  у дракона довгий хвіст-ing і блискуче, сяюче,  дзеркальне  черево. Коли NOW  пролітав  над  землею,  у  його  череві відбивалися всі дії людей і тварин внизу (do-ing, go-ing, run-ing etc.) У кожної голови  були  свої  друзі: I am, you are  і  т.д.  Друзі  любили  співати  свою  пісню.
     Виникає  питання,  а  для  чого  дракону  три  голови?  А  тому  що  Містер He,  Місіс She  та  їх  Улюбленець it  товаришують  лише  з  головою is  Голова-помічник am  товаришує  лише  з  Дівчинкою I.  А  голова-помічник  аrе подходить  лише  до  тих  кого  багато,  тобто  до  придметів  у множині.  Ось чому  дракончики  і  міняють  голови, в  залежності  від  того  до  кого збираються підійти.
She is jumping. I am dancing.
The cats are running.
Якщо  необхідно  щось  заперечити  то  на  допомогу  завжди  з`являється Крихітка not  .  Він  сідає  на  спину  дракончика  як  на  лоша,  обіймає своїми рученятами і вони разом мчать кататися у небо.
She is not sleeping.
I am not running.
They are not jumping.
Крихітка not  дуже  полюбляв  кататися  на  дракончиках  і  щоб  не  впасти  дуже міцно  тримався  за  його  голову.  Саме  тоді  коли  він  міцно  тримався  за голову  дракона  літера  о  і  випадала утворювалась скорочена форма:
She isn`t reading.
He isn`t swimming.
They aren`t jumping.
Лише  голові am  не  подобалось  коли  її  сильно  стискали.  Тому  Крихітці
not  нічого  не  загрожує,  коли  вона  катається  з am  ,літера  о  не  випадає  і скороченої форми з am не існує.
I am not reading a book.
Якщо  мова  заходить  про  запитання ,  то  у  нашої  принцеса S-  підмет
неодмінно виникає бажання покататися на драконі.
Am I jumping?
Is she helping?
Are the cats running?

Казка про Королівство «Past Simple».

     Ласкаво просимо в Королівство
Минулих Дій. Відчинивши двері ми ічого не бачимо. Навколо порожньо, нікого не має. Звичайно, як можна побачити те, що вже відбулось. Про минуле можна дізнатись від людей, які
його пережили. Ось чому біля входу в Королівство можна побачити телевізор з багатьма кнопками на ньому.
yesterday- вчора
an hour ago- годину тому
last week- минулого тижня
in 1987- у1987
Перед  телевізором  сидить  страж  Королівства  Минулих  Дій -старенький
Дідусь Did. Він дивиться телевізор та пригадує минуле. У цьму королівстві є
майстерня  і  вона  лише  для  дієслів.  Ви  запитаєте  чому?  Та  справа  в  тому,  що всі дієслова жителі Королівства Минулої дії повинні ходити в однаковому вбранні,  такий  тут  порядок.  І  ця  форма  повинна  бути  не  від  Кардена  чи Юдашкіна,  а  від  Дідуся  Did.  Саме  це  вбрання  говорить  про  те,  що  вони знаходяться  в розповідному реченні.
     У  цьому  місті  живуть  два  чарівника:  добрий  і  злий.  А  між  ними проходить  дорога,  яка розділяє  місто  на  дві  частини. Там, де живе Добрий Чарівник, завжди  світить  сонечко  й співають  пташки.  Жителі радісні  і  у них  є  хвостик-ed,  який  їм  завжди  допомагає.  Там,  де  живе  Злий  Чарівник,  небо чорне  і  дме  вітер.  Жителі  цієї частини сумні, бо їм доводиться багато працювати.
     Одного  разу  в  це  місто  приїхав  автомобіль  з  дієсловами.  Дієслова
довго  їхали  і  вирішили  трохи  відпочити.  Їх  зустріли Чарівники. Дієслова,
які  вийшли  з  правих  дверей  автомобіля потрапили  до  Доброго Чарівника.
     Він  доторкнувся  до  них  чарівноою  паличкою,   і  у  дієслів  з`явилися
хвостики-ed.  Вони весело побігли знайомитися з  жителями міста:
play – played
like – liked
help – helped
jump – jumped
     А  ті  Дієслова,  які  вийшли  з  лівих  дверцят  автомобіля,  потрапили  до
Злого  Чарівника.   Він  доторкнувся  до  них  своєю  чарівною  паличкою,  і
вони  себе  не  впізнали.  У  когось  змінилась  літера,   а  хтось  став  зовсім
іншим.  Тільки  деяким  дієсловам вдалось  зберегти  своє  обличчя.  Дієслова попросили  жителів  міста:  «Запам'ятайте  нас,  інакше  ми  пропадемо ».  Так з`явилися правильні та неправильні дієслова, які слід запам`ятати і нам. Ой подивіться вони зовсім не схожі один на одного.
swim — swam
have — had
run — ran
go — went
see — saw
     У  кожному  королівстві  є  принцеса S-Subject   ,   вона  перетворюється  в будь  який  предмет  і  чекає  коли  до  неї  підійде  дієслово.   Як  тільки  біля принцеси S  з`являється  дієслово  в  минулому  часу,  вони відразу  ж  летять  у телевізор.
The cat played. S+V(-ed)
She saw a dog. S+V(II)
     Якщо речення заперечне, то з`являється Крихітка not і так як він ще малюк про нього залюбки турбується Дідусь Did.
S+did+not+v
The cat did notplayed yesterday. She did not saw see a dog.
     Як  ви  вже  побачили,  щось  відбувається  з  дієсловами,  вони  забули  одягти другу  форму.  Нічого  сташного  не  сталося,  справа  в  тому,  що  коли  поряд  з ними є славнозвісний Дідусь Did,то їм не потрібно змінювати вигляд. Дідусь Did– сраж Королівста  Минулих  дій, побачивши його  зрозуміло,  що  речення в минулому часі.
     Отже, Дідусь Did допомагає будувати  заперечні та  запитальні речення. При появі  його  у  дієслова  зникає (тікає)  закінчення-ed,а  друга  форма  дієслова змінюється  на  першу (основну).  Важливо  знати  ще  один  секрет:  як  тільки  в реченні  з'являється  дієслово-слуга  «did»,  неправильні  дієслова  відразу трансформуються назад в першу форму.

Казка  "Правильні та Неправильні дієслова".
     За  давніх-давен  у  царстві  Граматики  Англійської  мови  жили-були дієслова.  Деякі  з  них  називалися  правильними.  Вони  все  любили робити  за правилом.  У  минулому  часі  до  них  додавалося  закінчення– ed.  І  одразу  всім було  зрозуміло,  що  це  дієслово  минулого часу.  А  інші  дієслова  у  минулому  часі  не мали  закінчення–ed.  Все  у  них  виходило не  так,  як  у  Правильних ,  дуже оригінально,  і  за  це  такі  дієслова  стали називати  неправильними.  Адже  ніяким правилам  вони  не підпорядковувалися.  Одного  разу  виникла  між Правильними та Неправильними Дієсловами серйозна суперечка.
 -  Дивіться,  як  зручно!  –  хвалилися  Правильні  Дієслова.  –  Додав закінчення- ed- і ось вам форма минулого часу!
     Особливо  були  задоволені  дієслова :  to  like  –  liked  –  подобатися  та to
love – loved – любити.
 -А  у  нас  зате  всі  форми  різні!-  не  поступалися  Дієслова:  to  take  –  took  – брати, to begin – began – починати, to do – did – робити, а також деякі інші. - Усе  у  вас  нудно,  ніякого  польоту  фантазії.  А  у  нас  стільки різноманітності.  Що  навіть  не  запам’ятаєш одразу!-  раділи  Дієслова:  to  fly  –  flew  – літати та to draw – drew – малювати.
 - Від  цього  в  учнів  стільки  клопоту!  Та  нічого,  зате  й  ми  запам’ятовуємося краще.
 -  Ні,  нас  легше  запам’ятати.  Адже  є правило,  -  не  піддавалися  Правильні дієслова. –  А  ви  не  підпорядковувалися  ніяким  правилам,  ніякому  порядку.  І довго би ще вони сперечалися, як би їх не примирив Минулий час.
 -  Усі  ви  однаково  потрібні  в  мовлені,-  пояснив  він  суперникам.  - Правильні дієслова учень запам’ятає одразу, знаючи правило. А Неправильні…  нічого,  пройде  час,  попрацює –  і  теж  знатиме  на  пам'ять.  Не  сваріться, будь-ласка, без Вас аж ніяк не можна.
     Так  і  примирилися  Правильні  та  Неправильні  Дієслова.  Знають –  не обходяться без них ті, хто вивчає англійську мову.

Казка про Королівство Future Simple Tense.
     Давним-давно  в  Королівстві Граматики  жили  дієслова.  Вони розповідали  про  все,   що  вміли  робити люди:   читати,  писати,   бігати, стрибати,  плавати  і  т.д.   Вони  ніколи  не замислювалися  про  майбутнє. І  ось  одного разу в королівство приїхав цирк. Усюди по місту  були  розклеєні  афіші:  "Tomorrow ... Next week ... In a day ... "  А що  станеться  завтра,  через тиждень, через день, ніхто не міг дізнатися, адже жителі міста не думали про майбутнє.
      І дієслова  вирішили допомогти жителям міста. Вони пішли до короля і попросили  навчити  їх  розповідати  про  те,  що  станеться  в майбутньому. Король  загадав  їм  загадку «Вам  допоможе  чарівне  слово,  за  яким  ви  завжди повинні  йти,  щоб  потрапити  в  майбутнє.  Перша літера  має  найдовшу назву.  Друга  літера-  це  англійське  слово «я».  А  третя  і  четверта -  однакові.
     Довго думали дієслова і знайшли відгадку. А у вас, діти, вийшло? Правильно, це слово "will". Щоб сказати «буду  читати»,  ви  скажете  "will read", «буду плавати» -  "will swim".
      Допоміжне  дієслово  Will  приходить  на  допомогу  звичайним дієсловам,  щоб допомогти  їм  розповісти,  що  станеться  в  майбутньому.  Розповісти про  те,  що  не  відбудеться  дієсловам  допомагає  зла  собачка  на  ім'я  Not.  Вести її за собою може тільки господар Will.

Will and Shall
     Одного  разу  жили  КОРОЛЬ  і  КОРОЛЕВА.  Вони  жили  в  королівстві “FUTURE”.  Королеву  звали Shally,  але  король  ласкаво  називав  її  SHALL. Короля  звали Willy,  але  королева  ласкаво  називала  його WILL. І,  як  і  в будь-якому  королівстві,  були  в  них  слуги-гноми.  Імена  в  них  були  трохи дивні: I, WE, HE, SHE, IT, THEY, YOU.  Королеві  служили тільки два  гнома I  і WE.  Всі  інші  допомагали  королю  в  його хазяйстві.  Були  в  королівстві  деякі  правила. Якщо  гномик  збирався  щось  зробити,  він звертався  з  проханням  до  хазяїна  чи  хазяйки по  імені. Наприклад:
SHALL, I go for a walk?
SHALL, WE have breakfast?
WILL, HE drink some water?
WILL, SHE eat tomatoes?
WILL, IT help about the house? і. т.д.
     Король  и  королева  були  дуже  співчутливими.  Зазвичай  вони  позитивно відповідали  гномикам  на  їх  прохання.  Щасливі,  вони  займали  своє  місце перед SHALL і WILL, повторюючи, що вони збираються робити:
I SHALL go for a walk.
WE SHALL have breakfast.
HE WILL drink some water.
THEY WILL swim in the swimming pool.
YOU WILL wear the best clothes.  і.  т.д.
     АЛЕ...  Завжди  існує  АЛЕ.  У  короля  і  королеви  був  улюблений  КІТ.  І  звали його NOT. Він завжди щось муркотав на вушко своїм  хазяїнам.  Коли  він  це робив,   вони  давали  негативну  відповідь  на  всі  бажання  бідненьких гномів.  Ви  тільки погляньте!
I SHALL (NOT) go for a walk.
THEY WILL (NOT) swim in the swimming pool. И т.д.
     Неприязнь  до  кота  передавалась  на SHALL  і WILL,  тому  в  моменти
чергового  муркотіння  гноми  називали SHALL - SHAN’T, а короля WILL - WON’T.
WE SHAN’T have breakfast.
YOU WON’T wear the best clothes.
     В  королівстві WILL  мав  дуже  багато  роботи  і  скоро  йому  знадобилося більше  помічників,  тому I  і WE стали  працювати  на  короля.  Підтвердження цьому  ми  можемо  побачити  в  будь-якому  сучасному  підручнику  з граматики.